Маеткова архітектура

МАЄТКОВА АРХІТЕКТУРА. ВАСИЛІВСЬКИЙ ЗАМОК.

Більшість маєтків було зруйновано у Громадянську війну. Серед тих, що збереглися, найоригінальнішим є “Замок Попова”. У 1889—1894 його збудував (із частковим застосуванням чужих проектів) випускник Петербурзького інституту цивільних інженерів О. Н. Агеєнко, який у 1882-88 слу­жив молодшим архітектором Таврійського губернського правління, а згодом — міським архітектором у Мелітополі. Комплекс становили — палац, фортечний мур з баштами, флігелі, часовня, оглядова вежа з обсерваторією, метеостанція, оранжереї, каретний двіру та манеж. Алеї великого парку прикрашали “античні” скульптури. Східний та північний флігелі призначались для гостей.

У самому палаці містилися — дзеркальний зал, збройниця, 15 етнографічних кімнат (китайська, турецька, індійська тощо), унікальна колекція мистецтва й бібліотека з рідкісними фолі­ан­тами. В будівництві комплексу, який коштував 1.5 млн рублів сріблом, використовувалась шліфована цегла місцевого виробництва, а також привезені матеріали. Замковий ансамбль зачаров ував примхливим поєднанням архітектурних стилів та деталей, надзвичайно органічною вписаністю до ландшафту. Він сприймався як гармонічна цілісніть, що видно на тогочасних фото.

Проект посів почесне місце у “Ювілейній збірці Петербурзького інституту цивільних інженерів”. Художні листівки з видами палацу видавались у Росії, а згодом і в Німеччині, Франції, Британії. Сьогодні мури “Замку Попова” почасти губляться серед безладної житлової забудови пізнішого століття, але ще здатні справити враження на поціновувача архітектури й історії.

Вежа замку Попова.

Василівка.