Формування міст

Формування міст

Дніпровська лінія втратила оборонне значення у 1798, але її фортеці відіграли містоутворюючу роль в історії краю.

Для розбудови міст характерним було планування за регулярною схемою. В план Олександрівського посаду 1795 року було закладено класичну схему з прямокутною сіткою вулиць, що формували простір кварталами. Схемі притаманні широкі вулиці, зонування території, утворення соборних та ринкових площ, парків, бульварів. План у вигляді сітки вулиць, що перетинаються під прямими кутами, було видано й Оріхіву з набуттям ним статусу міста у 1801.

Документ зберігався в міській управі, доки за Громадянської війни не був вилучений військовим комендантом 885-ї червоної бригади. Менші поселення, зрозуміло, не мали планів у своїх витоках, але на початку ХХ ст. дійшло й до правил їх забудови. Так, у 1910 Олександрівська земська управа затвердила Проект обов'язкових постанов Катеринославської губернської управи “Про внутрішній устрій та утримання селищ Катеринославської губернії”. Він містив принципи забудови вже існуючих поселень й планування тих, що будуть засно­ву­ватись.

Плани були доволі жорстко регламентованими, з їх обов’язковим поданням на затвердження управою й губер­нато­ром. Селища мали будуватися однією чи кількома ліні­ями, по можливості квадратами, з вулицями не менше 10 сажнів завширшки, передбачались один або кілька майданів. Визна­чалося якими мають бути тротуари, де саджати дерева, буду­вати церкви, школи, лікарні, як забезпечувати санітарію у селищі тощо.

Класичне планування сприяло збереженню струк­тури старих міст та її розвитку архітекторами наступних поколінь.

Запоріжжя.Вулиця старого міста.

Запоріжжя.Старе місто.